Друк сторінки

Базовий державний соціальний стандарт та здійснення поточного ремонту житлових будинків  (07.12.2006)

ФЕДОРОВ С.Ф. (м. Антрацит Луганської обл.):

У 2002 році мені поставили водомір, лічильник справно працює. Прийшов контролер і сказав, що треба відвезти його на повірку. При цьому я повинен сплатити 29 грн. за транспортні послуги і саму повірку. Лічильник повезуть до Луганська. Чи повинен я згідно з законом оплачувати планову повірку водоміра? І ще одне запитання. Я учасник бойових дій в Афганістані. Чи можу отримати грошову доплату за орден "Червона Зірка" і медаль "За відзнаку в охороні державного кордону", якщо я не пенсіонер? Я працюю, мені 39 років.
 
Відповідь юриста:

Якщо йдеться про лічильники, що використовуються для побутових потреб, то за законом власники лічильників не повинні платити за повірку та нести інші, пов'язані з повіркою, витрати. Загальний порядок проведення повірки засобів вимірювальної техніки встановлено Законом України "Про метрологію та метрологічну діяльність" від 11.02.1998   113/98-ВР. Відповідно до пункту третього статті 28 зазначеного Закону:

"Порядок подання фізичними особами, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, - власниками засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду) на періодичну повірку цих засобів та оплати за роботи, пов'язані з повіркою, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання".

Отже, згідно з законом, нести витрати щодо повірки лічильників повинна організація, яка надає житлово-комунальні послуги, а не споживач. Біда в тому, що коли пишуть закони, у нас мало хто думає, як ці закони потім будуть виконуватися. От і в даному випадку норму про безкоштовну для споживачів повірку лічильників у законі записали, а як її виконати, ніхто не подумав.

По-перше, закон не містить чіткого обов'язку для постачальника житлово-комунальних послуг нести витрати щодо повірки побутових лічильників. По-друге, будь-який закон в Україні, як це не прикро, по суті не є правовою нормою прямої дії. Для виконання закону Кабінет Міністрів, як правило, повинен додатково розробити механізм, відповідно до якого закон повинен застосовуватися. Все це у повній мірі стосується і Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність".

На жаль, на даний момент Кабінетом Міністрів України чітко не визначений порядок подання засобів вимірювальної техніки їх власниками на повірку. Тому питання залишається неврегульованим.

Сама повірка лічильників має здійснюватися територіальними (реґіональними) органами Держспоживстандарту України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, містах обласного значення (пункт п'ятий статті 28 та пункт другий статті 13 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність").

Держкомстандартизації (центральний орган виконавчої влади у сфері метрології, правонаступником якого є нинішній Держспоживстандарт України) у своєму листі від 07.09.2001   4-4/9-5784 у питанні щодо повірки водолічильників висловлює думки, прямо протилежні законові1. Так, відповідно до листа Держкомстандартизації вартість робіт із повірки сплачує власник лічильника - фізична або юридична особа.

Отже, якщо Держспоживстандарт (центральний орган виконавчої влади у сфері метрології) дозволяє собі видавати листи, що суперечать закону, то не дивно, що й постачальники житлово-комунальних послуг не поспішають виконувати норму закону.

В будь-якому разі, вважаю, що власники побутових лічильників мають право на підставі пункту третього статті 28 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" не платити за повірку лічильників, у тому числі за їх обслуговування, ремонт, демонтаж, транспортування та монтаж. При виникненні спору між споживачами та постачальниками відповідних послуг такий спір буде вирішений у судовому порядку на користь споживача. Оскільки суд при прийнятті рішень повинен керуватися у першу чергу Конституцією та законами України, а не листами центрального органу виконавчої влади у сфері метрології.

Докладніше про повірку побутових лічильників, встановлені для цього міжповірочні інтервали тощо можна довідатися, прочитавши публікацію "Товариша" в   70 за вересень 2006 року під назвою "Комунальні послуги та їхня якість: законодавчі рекомендації споживачам", стор. 5.

Що стосується другого питання читача

Відповідно до Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" від 01.06.2000   1767-III надбавка за особливі заслуги перед Україною дійсно встановлюється до розміру пенсії. Встановлення такої надбавки до розміру заробітної плати чинним законодавством не передбачено.

Читач як особа, нагороджена одним із орденів колишнього Союзу РСР, матиме право на отримання надбавки за особливі заслуги перед Україною у разі призначення йому трудової пенсії (не має значення якого виду пенсія - за віком, по інвалідності, пенсія у разі втрати годувальника або за вислугу років). Розмір такої надбавки на даний момент становить від 20 до 25 відсотків від розміру прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, що втратили працездатність2 (стаття п'ята Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною").

Борис СУХАРЄВ (м. Львів):

1. Чи мають право місцеві депутати будь-якої області України (включаючи Львівську) змінювати критерій (діапазон) прожиткової корзини сім'ї, якщо він узаконений в масштабах усієї України?
 
Відповідь юриста:

Законом, що визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію основних соціальних гарантій, що встановлені Конституцією України та законами, є Закон України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000   2017-III. Відповідно до статті шостої вказаного Закону базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти.

Статтею 17 зазначеного Закону встановлено також, що основні державні соціальні гарантії встановлюються законами (а не рішеннями органів місцевої влади чи місцевого самоврядування). До числа основних державних соціальних гарантій включаються:

- мінімальний розмір заробітної плати;

- мінімальний розмір пенсії за віком;

- неоподатковуваний мінімум доходів громадян;

- розміри державної соціальної допомоги та інших соціальних виплат.

Основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Отже, основним (базовим) соціальним стандартом є прожитковий мінімум, що встановлюється виключно законом. Як правило, прожитковий мінімум встановлюється в Законі України про державний бюджет на черговий рік. Прожитковий мінімум встановлюється на одну особу в розрахунку на місяць (тобто середній прожитковий мінімум), а також на основні соціальні і демографічні групи населення:

- дітей віком до 6 років;

- дітей віком від 6 до 18 років;

- працездатних осіб;

- осіб, що втратили працездатність.

2. У якому випадку враховують при підрахунку 15% або 25% від сімейного доходу за сплату житлово-комунальних послуг? На підставі якого закону, дата, номер?

Якщо йдеться про так званий "обов'язковий відсоток платежу" при призначенні субсидії по оплаті житлово-комунальних послуг, то це питання регулюється Постановою Кабінету Міністрів України "Про новий розмір витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива у разі надання житлової субсидії"   1156 від 27.07.1998.

Так, згідно з пунктом першим зазначеної Постанови за користування житлом, його утримання та оплату послуг водо-, тепло-, газопостачання, водовідведення, електроенергії, вивезення побутового сміття та рідких нечистот (житлово-комунальні послуги) в межах норми володіння чи користування загальною площею житла та нормативів користування зазначеними послугами громадяни, зареєстровані у житловому приміщенні (будинку), сплачують 20 відсотків середньомісячного сукупного доходу, а за придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива - 20 відсотків їхнього річного сукупного доходу.

Якщо у житловому приміщенні (будинку) зареєстровані і проживають тільки пенсіонери та інші непрацездатні громадяни або якщо у складі зареєстрованих є неповнолітні діти, інваліди першої та другої групи і середньомісячний сукупний доход на одного зареєстрованого у житловому приміщенні (будинку) не перевищує 50 відсотків прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць, розмір плати за житлово-комунальні послуги в межах норми володіння чи користування загальною площею житла та нормативів користування зазначеними послугами становить 15 відсотків їхнього середньомісячного сукупного доходу, а за придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива - 15 відсотків їхнього річного сукупного доходу.

Більше про субсидії, їх розмір та порядок призначення можна дізнатися з цьогорічних червневих публікацій "Товариша": в   44 - "Як отримати субсидію на комунальні послуги", стор. 4-5, та в   50 - "Про субсидії та комунальні послуги", стор. 5.

3. Чи мають жеки підстави вводити подорожчання у 200% за "утримання будинку" з 01.11.2006 року?

Жодної підстави збільшувати тарифи на оплату житлово-комунальних послуг у жеків або будь-яких виконавців цих послуг немає. Відповідно до пункту другого частини першої статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004   1875-IV встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги є повноваженням органів місцевого самоврядування (тобто, сільських, селищних, міських рад, їх виконавчих органів, районних та обласних рад). Повноваженнями встановлювати тарифи на житлово-комунальні послуги їх виконавці не наділені, тому і збільшувати відповідні тарифи самостійно не мають права.

Раїса ПАВЛЮК (м. Тальне Черкаської обл.):

У мене приватизована квартира на 5-му поверсі. Дах тече, мені кажуть, що треба платити за ремонт самій. Чи повинна я платити за ремонт даху? І взагалі, хто повинен проводити поточний ремонт "хрущовок", які перебувають в експлуатації по 40 років і більше?
 
Відповідь юриста:

Ремонт даху житлового будинку є прямим обов'язком виконавця житлово-комунальних послуг, що обслуговує відповідний будинок (жек або інша житлово-комунальна організація). Споживачі щомісяця оплачують житлово-комунальні послуги. У квитанціях на оплату окремими рядками зазначаються витрати на капітальний та поточний ремонт житлового будинку. Тому споживачі, які оплачують житлово-комунальні послуги, мають право вимагати від виконавця належного надання цих послуг, у тому числі і щодо проведення поточного та капітального ремонту будинку.

Виконавець послуг згідно з пунктом другим статті 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" зобов'язаний:

-забезпечувати вчасно та відповідної якості надання житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору;

- здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень;

- своєчасно проводити підготовку жилого будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період;

-утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством;- сплачувати споживачу компенсацію за перевищення встановлених термінів проведення аварійно-відновлювальних робіт у розмірі, визначеному договором або законодавством;

- своєчасно за власний рахунок проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини.

У разі нездійснення виконавцем своїх обов'язків, в тому числі щодо ремонту даху будинку, споживач житлово-комунальних послуг має право викликати представника виконавця для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються види, показники порушень, строки їх усунення тощо. Представник виконавця повинен з'явитися на виклик споживача не пізніше ніж протягом двох робочих днів. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в зазначений строк або у разі необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі (наприклад, читачка та її сусід по житловому будинку). Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про належне виконання своїх обов'язків або видає споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій (стаття 18 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"). У разі відмови виконавця споживач може звернутися за захистом своїх прав до суду.

Що стосується питання поточного ремонту житлового будинку. Незалежно від того, "хрущовка" це чи ні, поточний ремонт повинен проводити виконавець житлово-комунальних послуг, що обслуговує відповідний будинок. Порядок організації і планування поточного ремонту визначено "Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій", що затверджені Наказом Держжитлокомунгоспу (нині - Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України) від 17.05.2005   76.

Відповідно до пункту 2.4. зазначеного Наказу поточним ремонтом є комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій і інженерного обладнання. Поточний ремонт повинен проводитись з періодичністю, яка забезпечує ефективну експлуатацію будівлі з моменту завершення її будівництва (капітального ремонту, реконструкції) до моменту постановки на черговий капітальний ремонт або реконструкцію.

Поточний ремонт виконується виконавцем житлово-комунальних послуг власними силами або із залученням підрядних організацій. Періодичність проведення поточного ремонту по кожному виду будинків визначається власником жилого будинку, враховуючи їх технічний стан та місцеві умови. Перелік ремонтних робіт на кожен будинок, включений до річного плану поточного ремонту, розробляється виконавцем послуг або власником.

У будинках, включених до плану капітального ремонту протягом найближчих п'яти років, або таких, що підлягають знесенню, поточний ремонт має забезпечити нормативні умови для проживання (підготовка до весняно-літньої і зимової експлуатації, налагодження інженерного обладнання).

Наприкінці хотів би ще раз нагадати, що одним із способів примусити виконавця надавати послуги належним чином може виявитися скарга на недбайливого виконавця до Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України (Мінбуд України). Відповідно до пункту четвертого "Положення про Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України", затвердженого Указом Президента України від 19.12.2005   1801/2005, Мінбуд України серед інших своїх повноважень зобов'язаний здійснювати заходи щодо забезпечення сталої роботи житлово-комунального господарства та розглядати пропозиції, заяви і скарги громадян та юридичних осіб.

Мінбуд України повинен розглянути скаргу споживача протягом одного місяця, вжити відповідних заходів реагування та повідомити про це скаржника. Адреса Мінбуду України - вул. Велика Житомирська, 9, м. Київ, 01025, тел.: 226-2208; 278-4979.

1 Лист будь-якого державного органу не є нормативним актом, і не має обов'язкової сили щодо його виконання. Для того, щоб нормативний акт мав обов'язкову силу, такий акт має бути зареєстрований Міністерством юстиції України.

2 Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 1 жовтня 2006 року становить 366 гривень (стаття 65 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20.12.2005   3235-IV).

Ведучий рубрики Дмитро КРУПНИК, адвокат

Запитання до Д. Крупника можна надсилати: "Товариш", "Запитай у юриста", а/с 266, м. Київ-21, 01021; електронною поштою: krupnyk@ukr.net
 
У листах чітко формулюйте 1-2 запитання, вказуйте повну адресу, прізвище, ім'я та по батькові (за потреби ми не будемо їх друкувати). Юридична допомога на шпальтах газети є виключно дорадчою.


http://www.tovarish.com.ua/news/Za_svoy_prava/07-12-2006/Bazovyi_de.html

Перейти на сайт